163тя_річниця_перепоховання_Тараса_Шевченка

Цьогоріч прийнята Шевченківська естафета Дубенською громадою стала додатковим стимулом для проведення впродовж цього ювілейного року ще більшої кількості тематичних заходів до 210-их роковин з Дня народження Тараса Шевченка в освітніх, культурних та бібліотечних закладах міста.

До 163-ї річниці перепоховання Тараса Григоровича Шевченка - одного із творців української нації, видатного українського поета, прозаїка, драматурга, художника, політичного і громадського діяча, людини універсальних обдарувань та інтересів, класика української літератури, мислителя, національного героя і символа України, яку відзначають 22 травня, у Дубенській міській центральній публічний бібліотеці відбувся цикл заходів для студентів Дубенського медичного фахового коледжу. Була проведена інформаційна година, переглянуто документальний фільм про перепоховання Тараса Шевченка «На Україну повернусь. Як перепоховали Тараса Шевченка» та підготовлено книжкову виставку «Тарасовими шляхами».

Великий Кобзар помер у 47-ми річному віці. Все його життя і творчість були присвячені українському народу.

Помер Тарас у муках, відчуваючи страшні болі, викликані хворобами, 10 березня 1861. Три доби труна із тілом Тараса лежала у церкві Академії мистецтв, після чого, її поховали на Смоленському кладовищі, у Санкт-Петеребурзі. Поховання було тимчасовим, і майже відразу друзі та прихильники почали збирати кошти та готувати перепоховання в Україні.

Через 58 днів після отримання відповідного дозволу влади, його домовину за клопотанням Михайла Лазаревського 26 квітня 1861 року було викопано із землі Смоленського кладовища, в присутності близьких друзів і знайомих поета покладено в іншу, свинцеву, і поставлено на ресорні дроги. Прощальне слово сказав Микола Костомаров. 3 травня труна з прахом Шевченка прибула на землю України, в Чернігівську губернію.

20 травня 1861 року на пароплаві “Кременчук” останки Кобзаря перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 22 травня, після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.

22 травня 1861 року Тарас Григорович Шевченко був перепохований в українській землі, на Чернечій горі, біля Канева, де видно і Дніпро, і кручі. Могила мала вигляд кургану, згодом на ній поставили дубовий хрест. У 1939 році на ній встановили сучасний бронзовий пам’ятник.

Могила Шевченка має статус пам’ятки історії та монументального мистецтва.