90 років від дня народження В.Симоненка

Правдолюбів не люблять. Це правило існує при всіх тоталітарних режимах. Кожен, хто відстоює справедливість, розмірковує над досконалістю законів, вимагає відповідальності від влади — потрапляє до когорти підозрілих, небезпечних, ненадійних, незручних.

Двадцять вісім років було Василю Симоненку — українському поету - шістдесятнику, журналісту та десиденту з Полтавщини, коли його життя обірвала сваволя тогочасної владної машини.

Завдяки Симоненку та іншим “шістдесятникам” було відкрито місця таємних масових поховань жертв сталінських репресій у хащах Биківнянського лісу під Києвом, де таємно ховали тих, кого співробітники НКВС розстрілювали в київських в’язницях.

Його вірші не пропускала до друку радянська цензура, тому їх поширювали у самвидавних списках і переписували від руки — вчителі, професори і прості люди.

Його поезії, які допускалися до друку, коригувалися, «приводилися до норми».

Тема любові до України та її народу – провідна у творчості поета.

Молодий поет, котрий закінчив Київський університет, учасник числених творчих форумів, не міг мовчати і не мовчав, коли мова йшла про вади та проблеми національної культури, освіти, політики. Ліричний пафос його поезій йшов поряд з сатирою.

До 90-ї річниці від дня народження В.Симоненка наша бібліотека підготувала літературний портрет « Лицар нескореного покоління». Запрошуємо ознайомитися з книгами.